Що таке грін-карта (і як ії отримати)?

Важливо: ця сторінка має виключно інформаційний характер. Ми не є юристами, ділимося інформацією з відкритих джерел і не надаємо жодних юридичних (do not give legal advice) чи імміграційних порад, чи консультацій. Повний дисклеймер щодо відповідальності розміщений у кінці сторінки.

Грін-карта США – це офіційний документ, який надає його власнику статус постійного мешканця Сполучених Штатів. За визначенням Служби громадянства та імміграції США (USCIS), наявність грін-карти (Permanent Resident Card) дозволяє іноземцю постійно жити і працювати в США . Ця пластикова картка містить вашу фотографію та персональні дані – своєрідне посвідчення особи, яке підтверджує, що ви тепер “local” в Америці.

Назва “зелена картка” історично не випадкова: перші такі документи дійсно були зеленого кольору (у далекі 1950-ті), потім картка пережила кілька перефарбувань, але у 2010 році знов набула зеленуватого відтінку . Отже, жарт про те, що зеленого у грін-карті тільки колір – частково застарів.

На фото: Green Card 1949 року

Фото: сучасна грін карта теж має зелені кольори.

Які права дає грін-карта? Насамперед, це право жити на території США без обмежень за строками й місцем: можете оселитися в будь-якому штаті від Каліфорнії до Аляски. Ви отримуєте право працювати практично на будь-якій роботі або розпочати власний бізнес – більше не потрібні жодні робочі візи чи спонсори.

Також постійні резиденти можуть навчатися в школах або університетах, користуватися соціальними пільгами (наприклад, програмами Medicare/Medicaid за відповідності вимогам) та навіть вступати на військову службу США . Через п’ять років у статусі резидента (або три роки, якщо грін-карта отримана через шлюб із громадянином США) ви матимете право податися на громадянство США . Втім, постійний резидент – це ще не те саме, що громадянин: деякі права (наприклад, голосувати на виборах або займати певні державні посади) залишаються недоступними, доки ви не пройдете процедуру натуралізації.

З іншого боку, сам статус постійного мешканця дійсно постійний – він не має строку завершення, якщо ви не порушите умов перебування. Лише пластикову Green Card як документ потрібно перевипускати кожні 10 років (як закордонний паспорт), а у випадку умовної грін-карти – спершу зняти обмеження через 2 роки .

Які обов’язки та обмеження у власника грін-карти? З великою “американською силою” приходить і велика відповідальність. Отримавши статус, ви зобов’язані дотримуватися законів США (і законів штату, де мешкаєте) та сумлінно сплачувати податки – дядечко Сем тепер чекає вашу податкову декларацію щороку . Чоловіки призовного віку (18–25 років) повинні стати на військовий облік (Selective Service) – грін-карта не звільняє від цього обов’язку . Якщо змінюєте адресу проживання, потрібно повідомити про це USCIS протягом 10 днів.

Записатися на безкоштовну PR консультацію через цей зручний бот

Чи можна втратити грін-карту?

Власник грін-карти повинен підтримувати тісний зв’язок зі США як зі своїм новим домом. Іншими словами, не варто надовго виїжджати з країни. Якщо вас немає в США понад 6 місяців поспіль, офіцер на кордоні цілком може поцікавитися, чи ви бува не вирішили назавжди перебратися назад. А відсутність понад 1 рік без спеціального дозволу (Re-entry Permit) взагалі загрожує втратою статусу.

Для довготривалих поїздок за кордон існує згаданий Re-entry Permit – своєрідна “відпустка” для резидента, що дозволяє законно повернутися до США навіть після більш ніж річної відсутності. І ще одна дрібниця: якщо вам виповнилося 18, носіть свою зелену картку з собою – закон вимагає завжди мати її при собі, інакше ризикуєте отримати штраф або неприємні запитання від поліції .

Отже, грін-карта – це серйозно. Це не туристична мультивіза і не “запасний аеродром” на випадок біди. Американська влада очікує, що постійний резидент справді живе в Америці більшу частину часу, інтегрується в суспільство і виконує свої обов’язки. Якщо ж плануєте отримати картку лише «про всяк випадок», продовжуючи фактично мешкати за кордоном – ризикуєте втратити омріяний статус швидше, ніж Дід Мороз встигне роздати подарунки.

Основні шляхи отримання грін-карти

Сполучені Штати – країна іммігрантів, тож і шляхів стати одним із них існує чимало. Ось основні маршрути, якими люди здобувають заповітну грін-карту:

  • Лотерея Diversity Visa (DV Lottery). Щороку уряд США випадковим чином розігрує до 55 000 імміграційних віз серед учасників з країн, історично мало представлених серед іммігрантів . Участь безкоштовна: потрібно лише заповнити електронну анкету на офіційному сайті в період проведення лотереї (зазвичай восени). Якщо удача вам усміхнеться і ви виграєте – попереду перевірка відповідності вимогам (необхідна принаймні середня освіта або певний трудовий стаж), медогляд і співбесіда в консульстві. Після успішного проходження всіх етапів ви отримуєте імміграційну візу, в’їжджаєте до США і вже там вам поштою надходить та сама зелена картка. Це найбільш “лотерейний” і непередбачуваний спосіб стати резидентом, зате для нього не потрібні ні родичі, ні роботодавці, ні мільйони на рахунку.

  • Родинне возз’єднання. Якщо у вас є близькі родичі в США (громадяни або, в деяких випадках, власники грін-карт), вони можуть виступити спонсорами вашого переїзду. Найпростіше іммігрувати подружжю громадян США, їхнім батькам або дітям до 21 року – ці категорії називають Immediate Relatives, і для них немає річних квот чи довгого очікування . Інші сімейні категорії (дорослі одружені діти, брати і сестри громадян; а також подружжя і неодружені діти власників грін-карт) підпадають під Family Preference – тут встановлено ліміти, тож очікування в черзі на візу може тривати кілька років . У будь-якому разі процес починається з подачі петиції I-130 від вашого родича до USCIS, де підтверджується родинний зв’язок. Додатково спонсор має підписати фінансове зобов’язання (Affidavit of Support), щоб довести спроможність підтримувати іммігранта матеріально – таким чином держава страхується, що новоприбулий родич не стане тягарем для бюджету. Після схвалення петиції вам призначать імміграційну візу і проведуть фінальну перевірку (медогляд, інтерв’ю), а далі – ласкаво просимо, ваша сім’я знову разом у США.

  • Шлюб з громадянином США. Окремо варто згадати цей шлях, бо він оповитий безліччю міфів. Так, одруження з американцем чи американкою дає право на грін-карту, але не автоматично і не миттєво. Подружжя громадян США належать до пріоритетної категорії імміграції – їхні заяви розглядають позачергово, без квот. Втім, доведеться довести реальність шлюбу: на інтерв’ю в імміграційній службі молодят можуть розпитувати про спільні фотографії, подорожі, звички – аж до кольору зубної щітки вашої “другої половинки”. Якщо офіцер запідозрить фіктивний шлюб, наслідки серйозні: відмову в статусі, депортацію і навіть пожиттєву заборону на в’їзд. Але якщо кохання справжнє – ви спочатку отримаєте умовну грін-карту на 2 роки (статус CR1), адже шлюб “свіжий”. По завершенні цього терміну подається спільна заявка подружжя на зняття умов (форма I-751) – і лише після її схвалення ви стаєте власником постійної 10-річної грін-карти. Отож шлях “через РАЦС” цілком реальний, але вимагатиме терпіння, купи документів і товстенького альбому спільних фото 😉.

  • Працевлаштування та кар’єра. США зацікавлені в талановитих і працьовитих мігрантах, тож існують спеціальні EB-візи (від Employment-Based), які дають змогу отримати грін-карту через роботу. Наприклад, категорія EB-2 призначена для фахівців із високою кваліфікацією або науковим ступенем, які мають пропозицію роботи від американського роботодавця. Роботодавець у такому випадку спонсорує вашу імміграцію: проводить тест ринку праці (процедура PERM, аби підтвердити відсутність місцевих кандидатів), подає петицію I-140 до USCIS , а після її схвалення ви отримуєте імміграційну візу або (якщо вже в США) подаєте заявку на Status Adjustment – зміну статусу на постійного резидента. Існують й інші категорії – EB-3 для кваліфікованих (і навіть деяких некваліфікованих) працівників, EB-4 для окремих спеціальних іммігрантів (наприклад, релігійних діячів, співробітників міжнародних організацій тощо), EB-5 для інвесторів, про яку далі. Головне для “робочої” імміграції – знайти роботодавця, готового пройти весь бюрократичний шлях разом з вами. Але якщо ви хороший фахівець, а в США вас чекає перспективна посада – шанси отримати грін-карту через працю цілком реальні.

  • Видатні здібності: візи O-1 та EB-1. Окрема гордість імміграційної системи – програми для особливо обдарованих людей. Якщо ви – нобелівський лауреат, олімпійський чемпіон, успішний винахідник чи світило у своїй галузі, або просто можете виконати 3 з 10 критеріїв, які ми детально розклали по полицях, то двері Америки для вас відчинені особливо широко. O-1 – це неімміграційна робоча віза для «іноземців з екстраординарними здібностями», тобто тимчасовий статус, який можуть отримати фахівці у сфері науки, мистецтва, бізнесу, освіти чи спорту. Цей ресурс як раз і присвячений тим, хто прагне отримати ці дві типу віз.

  • Інвестиції (програма EB-5). Маєте зайві пів мільйона доларів і бажання вкладати в американську економіку? Тоді вам сюди. Програма EB-5 надає грін-карту іноземним інвесторам, які вклали значну суму в комерційний проект у США і створили щонайменше 10 робочих місць для місцевих працівників . Мінімальна сума інвестиції залежить від проекту: від ~$800 тисяч (якщо гроші спрямовано в пріоритетну зону розвитку з підвищеним рівнем безробіття) до ~$1 млн і більше в інших регіонах . Інвестор спочатку отримує умовну грін-карту на 2 роки (статус CR Investor). По завершенні цього терміну потрібно подати петицію I-829 про зняття умов, довівши, що гроші вкладені, бізнес працює і потрібні робочі місця створені. Якщо все гаразд – обмеження знімають, і ви та ваша родина отримуєте постійну грін-карту. По суті, можна “купити” право на проживання – але ціна питання немала, тож бажаючих менше, ніж на інші категорії. У 2025 році для EB-5 потрібно мати 1 050 000$.

  • Біженство та притулок (Refugee/Asylum). США надають притулок тим, хто зазнав переслідувань або має обґрунтований страх переслідувань у своїй рідній країні за визначеними ознаками: раса, релігія, національність, соціальна група або політичні переконання. Існує два схожих, але юридично різних шляхи отримати захист: статус біженця (refugee) – для осіб, що перебувають за межами США і були відібрані для переселення через спеціальні програми, та притулок (asylum) – для тих, хто вже знаходиться на території США (або на кордоні) і подає заяву про надання захисту. У разі успішного отримання статусу (через суд або імміграційні служби) людина може через 1 рік проживання у США подати заявку на грін-карту. Біженці зобов’язані це зробити (така вимога закону), а особи, що отримали asylum, мають право подати через рік на статус резидента. Після схвалення грін-карти відлік до громадянства для таких людей дещо коротший: зазвичай ще 4 роки в статусі резидента – і можна натуралізуватися (адже рік до того вже був проведений в США під захистом). Шлях через біженство чи притулок – один з найскладніших, адже потребує переконливих доказів і може тривати роками. Проте він відкритий для тих, чий життєвий шлях змусив шукати безпеки за океаном.

Насамкінець, варто пам’ятати: грін-карта – це привілей, а не гарантоване право. США щороку отримують сотні тисяч звернень від охочих стати резидентами, тож конкуренція неабияка. Але для тих, хто дійсно прагне стати частиною американської мрії – і готовий дотримуватися правил гри – грін-карта відкриває двері до безмежних можливостей. Welcome on board! 🚀

Джерела: USCIS, U.S. Department of State, довідники з імміграції.

Відмова від відповідальності / Disclaimer

Платформа «Центр знань для отримання віз талантів O1 та EB1» є незалежним інформаційним ресурсом, створеним виключно з навчальною та ознайомчою метою.

Ми не є юристами, не є юридичною фірмою чи акредитованими імміграційними представниками та не надаємо юридичних або імміграційних порад.

Уся інформація на сайті має загальний характер і базується на відкритих джерелах.

Інформація, опублікована на сайті, може бути узагальненою, спрощеною або неповною. Ми не гарантуємо її повноту, точність чи актуальність і не несемо відповідальності за будь-які дії, рішення або наслідки, що можуть виникнути в результаті використання цього контенту.

Перед поданням будь-яких документів або прийняттям важливих рішень, що стосуються імміграційних процедур, у разі потреби зверніться до ліцензованого адвоката у США.

Матеріали, опубліковані на платформі, можна поширювати в некомерційних цілях із зазначенням джерела.

Будь ласка, додавайте попередження про те, що ці матеріали не є юридичними чи легальними порадами і не гарантують схвалення будь-яких віз чи петицій.

Користуючись цим сайтом, ви підтверджуєте, що ознайомлені з умовами цього дисклеймера, розумієте, що всі матеріали мають виключно довідковий характер, і погоджуєтесь, що Центр знань для отримання віз талантів O1EB1 не несе юридичної чи іншої відповідальності за будь-яке використання опублікованої інформації.

Платформа не є офіційним ресурсом уряду США чи USCIS і не має з ними жодних формальних зв’язків.

Цей проєкт має на меті об’єднати знання, досвід і відкриті джерела, щоб допомогти фахівцям краще зрозуміти свої можливості. Однак кожен шлях індивідуальний. За наявності сумнівів звертайтесь до фахівців.

Користуючись цією платформою, ви підтверджуєте, що ознайомлені та погоджуєтесь з нашими Terms of Use, Privacy Policy та Legal Disclaimer, які доступні у відповідних розділах цього ресурсу.

Last updated