Наукові статті
Заявник має мати професійні статті у наукових журналах та/або провідних ЗМІ
Важливо: ця сторінка має виключно інформаційний характер. Ми не є юристами, ділимося інформацією з відкритих джерел і не надаємо жодних юридичних (do not give legal advice) чи імміграційних порад, чи консультацій. Повний дисклеймер щодо відповідальності розміщений у кінці сторінки.
Повна назва «Авторство наукових статей у професійних або провідних галузевих виданнях чи інших великих медіа»
Ось як виглядає виконання критерію від USCIS:
Фото: відповідь - погодження критерію наукові публікації, USCIS, листопад 2025, любʼязно надано фахівцями з Перевірені нами фахівці
Оригінал опису критерію як завжди на сайті USCIS Посилання
Цей критерій збиває з толку користувачів, адже у неофіційних джерелах його називають просто Наукові статті, що передбачає, що мова про наукові статті у наукових журналах, але це не так. У самій назві на офіційному сайті USCIS йде мова про те, що статті можуть бути опубліковані у професійних або провідних галузевих виданнях чи інших великих медіа
Фото: з офіційного сайту USCIS
Це означає, що ваші наукові публікації можуть не лише у наукових журналах, але лише вашого авторства, або співаторства. Головна відмінність від критерію №3 (Публікації у медіа) це те що ці статті мають бути не про вас, а вашого авторства і мати професійне направлення і науковий стиль.
Отже, перед тим як дати вам приклади статей, варіанти оформлення та доказів пропонуємо почитати переклад оригінального джерела, це дуже важливо для розуміння того, як цей критерій сприймає USCIS:
По-перше, USCIS визначає, чи є особа автором наукових статей у своїй галузі. У академічному середовищі наукова стаття — це публікація, яка висвітлює результати оригінального дослідження, експерименту або філософського аналізу. Її автором є дослідник або експерт у певній сфері, який зазвичай має зв’язок із коледжем, університетом або науковою установою. Наукові статті, як правило, проходять рецензування іншими фахівцями галузі, мають виноски, примітки або бібліографію, а також можуть містити графіки, таблиці, схеми, зображення чи відео, що ілюструють представлені ідеї. Приклади авторства наукових статей включають, але не обмежуються:
· публікації у професійних рецензованих журналах; · публікації виступів або тез на національних чи міжнародних конференціях.
Для інших сфер діяльності наукова стаття — це робота, написана для освічених фахівців у цій галузі (тобто людей, які мають глибокі знання, здобуті через навчання та досвід). По-друге, USCIS оцінює, чи публікація відповідає рівню професійного видання, провідного галузевого журналу або великого медіа. Під час оцінки того, чи належить публікація до професійних або великих медіа, враховуються такі чинники, як цільова аудиторія (для професійних журналів) та тираж або охоплення аудиторії порівняно з іншими медіа у відповідній галузі.
У відкритих джерелах щодо імміграційних кейсів часто згадується, що журнали, де розміщуються статті заявників, зазвичай є провідними у своїй галузі. У таких матеріалах можна побачити приклади, де заявники, які планують публікації у наукових виданнях, звертають увагу на їхню значущість. Також у публічних кейсах неакадемічних спеціалістів іноді описано підхід, коли статті розміщують не лише в наукових журналах, а й у великих загальних медіа з підтвердженим трафіком, що дозволяє показати статус «великого медіа».
Звісно, що для персон, які є науковцями кількість наявних наукових статей може вимірюватися десятками або сотнями, але і їх потрібно правильно оформити. У публічних прикладах наводяться ідеї для тих, хто не є науковцем можливо подумати про розміщення не лише у наукових журналах, але у загальних медіа, як у Критерії 3, але саме авторства заявника. Читайте Критерій №3 для деталей, посилання.
Нижче наведено узагальнення практик і рекомендацій, які ми бачили в успішних петиціях EB-1A/O-1 та чули від ліцензованих імміграційних адвокатів США. Це виключно інформація з відкритих джерел і реальних кейсів, а не юридична порада чи інструкція саме для вашого випадку. Остаточну структуру доказів, текст листів і стратегію подачі складає виключно ваш ліцензований адвокат США.
10 типових пунктів із відкритих джерел про критерій «Наука»
1. Основні вимоги до наукових публікацій
В академічних та професійних джерелах науковими зазвичай вважають матеріали, які відповідають кільком ключовим ознакам:
а.дотримання норм викладу наукового тексту — структура, посилання, наукова новизна, актуальність, мета та результати;
б. наявність рецензування (бажано подвійного сліпого);
в. орієнтація на вузьку професійну аудиторію.
У публічних прикладах петицій серед доказів часто подають:
копія першої сторінки статті із зазначенням назви, автора, дати;
відомості про DOI (цифровий ідентифікатор статті);
посилання на сторінку журналу або скріншот із Google Scholar, де видно назву статті та автора.
2. Як довести, що публікація є науковою
У відкритих джерелах описується підхід, коли заявники намагаються показати, що матеріал відповідає стандартам наукової спільноти. У таких прикладах подають:
посилання на офіційні правила публікацій журналу, де визначено критерії науковості;
лист від редакції, який підтверджує, що стаття пройшла рецензування;
витяг або копію рецензії;
згадку про видання у наукових базах (наприклад, Copernicus, Scopus, Web of Science, Google Scholar).
3. Підтвердження належності публікацій до вашої професійної сфери
Для цього використовуються:
виписка з правил публікацій журналу з переліком напрямів, за якими приймаються статті;
лист редакції із зазначенням тематики журналу;
посилання на інші статті цього видання, що висвітлюють подібні теми.
4. Доказ авторитетності видання
У відкритих джерелах часто зазначається, що журнали або медіа, які подаються як доказ, зазвичай є визнаними на національному чи міжнародному рівні.
У публічних прикладах для підтвердження додають:
інформацію про імпакт-фактор журналу або його квартиль (Q1–Q4);
дані про членів редакційної колегії та їхні регалії;
незалежні рейтинги видань, нагороди або відзнаки;
список індексів, у які включено журнал (наприклад, Scopus, Web of Science, PubMed);
копію або посилання на ISSN (номер періодичного видання) чи ISBN (для книг).
5. Міжнародні ідентифікатори
На практиці ці три номери мають велике значення:
DOI (Digital Object Identifier) — унікальний цифровий код, який постійно прив’язує статтю до джерела.
Наявність DOI підвищує статус і довіру до публікації.
ISSN (International Standard Serial Number) — номер журналу або збірника, який підтверджує, що це офіційне періодичне видання.
ISBN (International Standard Book Number) — “паспорт” книги, що гарантує її офіційний обіг і професійне видання.
6. Обсяг і кількість матеріалів
У відкритих прикладах можна побачити, що для ненаукових, але фахових публікацій заявники іноді мають від 5 до 8 матеріалів.
У кейсах науковців часто фігурують 15–20 статей і більше.
В окремих академічних досьє (PhD-категорія) зустрічаються приклади з 30+ публікаціями.
У публічних описах кейсів зазвичай наголошується, що заявника зазначають як автора або співавтора статті.
У відкритих джерелах окремо зазначається, що в опублікованих кейсах заявника зазвичай вказують як автора або співавтора статті.
7. Що подати по кожній публікації
У прикладах петицій для кожного матеріалу зазвичай подають:
першу сторінку статті;
обкладинку журналу або книги;
довідку від редакції про публікацію (із зазначенням дати, номера, тематики);
аннотацію або уривок змісту;
підтвердження реєстрації видання (DOI, ISSN або ISBN);
скріншот сторінки з Google Scholar, Scopus чи іншої бази з даними про цитування;
рецензію або короткий експертний відгук.
8. Якщо ви подаєте книгу
У відкритих джерелах описується підхід, коли заявники додають:
обкладинку, зміст, анотацію, вихідні дані (видавництво, рік, тираж, типографію);
підтвердження проходження рецензування (або лист від редакції);
у деяких прикладах згадується реєстрація книги в двох наукових індексах цитування (наприклад, Google Scholar та РІНЦ);
відгуки колег чи редакційне заключення, що публікація відповідає науковим стандартам.
9. Ключова логіка USCIS (не юридична порада)
USCIS не вимагає, щоб статті були надруковані саме у виданнях зі списку ВАК чи аналогічних державних реєстрів.
Офіцери імміграційних центрів (Небраска, Техас) у своїх RFE-запитах не вказують на обов’язковість конкретного типу журналу.
Головне — підтвердити науковий рівень, фаховість і поширення матеріалів.
10. Спостереження з відкритих кейсів
У відкритих історіях кейсів описуються ситуації, коли видання не входить до Scopus, але має реальну аудиторію, професійний рівень, рецензії та видимість у Google Scholar — і при цьому використовується заявниками як доказ.
У таких матеріалах часто підкреслюють не стільки «гучну» назву журналу, скільки якість поданих документів, логіку структури та повноту доказів.
Значно важливіше не гучна назва журналу, а якість документів, логіка структури та повнота доказів.
Приклад наукової статті:
Приклад структури фахової статті (усі імена, назви журналу та дані змінено). Нижче — узагальнена структура та стиль наукової/фахової статті. Це не шаблон для використання, а лише ілюстрація того, як це може виглядати. Ваші статті мають бути 100 % автентичними та оригінальними.
Інтегрована модель маркетингової адаптації малого бізнесу у цифрову епоху
Автор:
Олександр Іваненко, к.е.н., Центр стратегічного маркетингу, м. Київ, Україна
Співавтор:
Лілія Марченко, PhD, California School of Business, Лос-Анджелес, США
Дата публікації: 2025 рік
Журнал: Journal of Strategic Marketing and Innovation
ISSN: 2789-4932
DOI: 10.4123/jsmi.2025.017
Ключові слова: цифровий маркетинг, адаптивна стратегія, поведінковий аналіз, клієнтська лояльність, інноваційна модель, малий бізнес, автоматизація
Анотація
У статті представлено розробку інтегрованої моделі маркетингової адаптації малого бізнесу в умовах цифрової епохи (Integrated Marketing Adaptation Model — IMAM). Мета дослідження полягає у виявленні закономірностей переходу локальних підприємств до персоналізованих, гнучких маркетингових стратегій, які базуються на поведінкових даних і автоматизованих аналітичних рішеннях.
Емпіричне дослідження охопило 56 підприємств малого бізнесу у сферах кав’ярень, косметики, освіти та електронної комерції в Україні та США. Протягом 12 місяців впроваджувалася авторська модель IMAM із використанням CRM-аналітики, сегментації клієнтів і багатоканальної комунікації. Результати показали середнє зростання клієнтської лояльності на 31 %, збільшення повторних покупок на 24 %, а також скорочення витрат на залучення клієнтів (CAC) на 18 %.
Дослідження підтвердило ефективність моделі для малого бізнесу, який стикається з обмеженими ресурсами, низькою цифровою зрілістю і високою конкуренцією.
1. Вступ
Світовий малий бізнес переживає період глибокої цифрової перебудови. Від моменту пандемії COVID-19 до 2025 року кількість підприємців, які використовують онлайн-канали просування, зросла на 67 % (Gartner, 2024).
Це породило не лише нові можливості, але й нові виклики: надлишок контенту, зниження органічного охоплення, зростання вартості кліку та розмиття уваги споживача.
У таких умовах класичні маркетингові інструменти перестають бути ефективними. Бізнесу потрібні адаптивні, аналітично підкріплені рішення, що враховують не лише демографічні, а й поведінкові параметри споживачів.
Дослідження Іваненка й Марченко (2025) спрямоване на розробку інтегрованої адаптивної моделі маркетингу (IMAM), яка дозволяє мікро- та малим підприємствам підвищувати прибутковість, не збільшуючи рекламний бюджет.
2. Теоретичні основи
Розробка IMAM базується на синтезі трьох ключових концепцій:
1. Behavioral Marketing (Pavlou, 2022) — використання поведінкових патернів споживачів у формуванні персоналізованих пропозицій.
2. Customer Journey Mapping (Lemon & Verhoef, 2016) — побудова карти взаємодії клієнта з брендом для оптимізації точок дотику.
3. Adaptive Systems Thinking (Holland, 2019) — гнучке управління маркетингом як живою екосистемою, де рішення коригуються залежно від даних і контексту.
На основі цих підходів автори сформували концептуальну рамку, у якій маркетинг виступає не стільки як інструмент просування, скільки як система самонавчання, що реагує на динаміку поведінки клієнтів у реальному часі.
3. Методологія
Дослідження проводилося з січня 2024 по березень 2025 року на базі 56 підприємств малого бізнесу.
Використано змішаний метод: кількісний аналіз (Google Analytics, CRM-дані, конверсії, A/B-тести) та якісні інтерв’ю з керівниками компаній.
Етапи:
1. Попередній аудит цифрової присутності (SEO, соціальні мережі, e-commerce).
2. Впровадження CRM-платформи (HubSpot, Pipedrive або Zoho).
3. Побудова карти клієнтської подорожі.
4. Тестування рекламних кампаній із персоналізацією контенту.
5. Аналіз результатів за ключовими метриками (CAC, LTV, NPS).
Дані оброблялися у SPSS 27.0 з рівнем значущості p < 0.05.
4. Результати
Впровадження моделі IMAM дало відчутний ефект. У 84 % компаній конверсія зросла від 1.9 % до 2.6 %.
Клієнтська лояльність (Net Promoter Score) підвищилась у середньому на 17 пунктів.
У двох сегментах — освітніх сервісах і кавовій індустрії — зниження CAC перевищило 25 %.
Особливо ефективною виявилась автоматизація комунікації: бізнеси, які інтегрували чат-боти й автоматичні серії листів, отримали на 38 % вищий показник повторних продажів.
Графік 1. Динаміка CAC і CR до та після впровадження IMAM
(графік можна представити окремо як зображення у петиції — Exhibit 6A-1)
5. Обговорення
Дані показують, що адаптивні стратегії є критичними для виживання малого бізнесу.
Модель IMAM має три ключові переваги:
· гнучкість — система підлаштовується під поведінку клієнтів у реальному часі;
· економічність — зниження маркетингових витрат без втрати охоплення;
· передбачуваність — побудова прогнозів на основі історичних даних.
З точки зору практики, модель дозволяє власникам бізнесів без глибокої технічної освіти самостійно керувати аналітикою та персоналізацією кампаній.
Як підкреслюють Porter (2023) і Edelman (2022), саме такі адаптивні системи формують основу майбутнього маркетингу.
6. Висновки
1. Інтегрована модель IMAM показала ефективність для малого бізнесу у двох країнах — Україна та США.
2. Найкращі результати демонструють компанії, які поєднують CRM-аналітику та автоматизовану комунікацію.
3. Важливо, щоб підприємці не зосереджувались на короткострокових кампаніях, а будували довгострокову модель клієнтського досвіду.
4. Подальші дослідження мають розширити вибірку і перевірити вплив культурних факторів на адаптивність маркетингу.
7. Практичні рекомендації
· Використовуйте комбіновану аналітику (Google Analytics + CRM).
· Інвестуйте в контент-маркетинг з персоналізованими сценаріями.
· Тестуйте гіпотези через A/B-кампанії кожні 30 днів.
· Будуйте базу даних клієнтів із розширеними тегами поведінки.
· Формуйте PR-активність у рамках єдиної моделі IMAM — так можна довести системність професійного підходу для USCIS.
8. Список використаних джерел
1. Pavlou P. (2022). Behavioral Marketing in Post-Pandemic Economy. Harvard Business Review.
2. Lemon K., Verhoef P. (2016). Understanding Customer Journey Experience. Journal of Marketing, 80(6), 69–96.
3. Holland J. (2019). Adaptive Systems Thinking in Business. MIT Press.
4. Porter M. (2023). Competitive Advantage in Digital Markets. Boston: Harvard Business School Press.
5. Edelman D. (2022). Omnichannel Engagement Strategies for Small Businesses. Marketing Science Quarterly, 44(2), 157–173.
6. Kumar V., Gupta S. (2021). Customer Lifetime Value: Theory and Practice. Springer.
7. Kotler P., Kartajaya H., Setiawan I. (2021). Marketing 5.0: Technology for Humanity. John Wiley & Sons.
8. Strauss J., Frost R. (2020). E-Marketing: Theory and Application. Pearson Education.
9. Sharma R. (2023). Predictive Analytics in Consumer Behavior. Global Business Review, 24(3), 221–240.
10. Kim S., Lee Y. (2024). CRM Automation in Retail Industries. International Journal of Marketing Research, 39(1), 11–33.
11. Doyle P. (2018). Value-Based Marketing: Marketing Strategies for Corporate Growth. Wiley.
12. Sheth J., Malhotra N. (2020). Marketing in Turbulent Times. Journal of Strategic Management, 12(4), 201–220.
13. Dutta S., Segev A. (2023). Big Data and Consumer Insights. Journal of Marketing Analytics, 18(2), 33–51.
14. Keller K. (2022). Building Strong Brands in a Fragmented Media Landscape. Marketing Intelligence & Planning, 40(5), 478–496.ƒp
Обсяг статті: 17 сторінок (A4)
Місце видання: Київ — Лос-Анджелес, 2025 рік
DOI: 10.4123/jsmi.2025.017
Тип: Peer-reviewed research article
У відкритих описах кейсів нерідко окремо показують докази впливовості наукового журналу. У таких матеріалах це подається як поширений підхід, який зустрічається у різних критеріях.
У деяких відкритих інструкціях щодо оформлення доказів показано підхід, коли скріншоти статей роблять так, щоб було видно URL-адресу сторінки. На практиці користувачі іноді використовують функцію друку в браузері (наприклад, Command + P на MacOS або Control + P у Windows), щоб зберегти повну сторінку як файл із відображенням адреси сайту.
Аналізуючи відкриті приклади, можна побачити, що для заявників, які не працюють у академічній науці, іноді подаються статті в журналах умовно категорії «Б».
У багатьох описах кейсів окремо згадують, що статті індексуються у системах на кшталт Google Scholar та/або Copernicus Index.
У частині відкритих джерел окремо підкреслюється, що в прикладах успішних кейсів статті часто індексуються у системах на кшталт Google Scholar та/або Copernicus Index.
Ну а нам на шляху до знань, ой! для подачі залишилося ще трохи, починаємо штурмувати критерій номер 7 Художні виставки або покази, одразу скажемо, що цей критерій виключно для тих, хто подається як митець, або спортсмен.
Відмова від відповідальності / Disclaimer
Платформа «Центр знань для отримання віз талантів O1 та EB1» є незалежним інформаційним ресурсом, створеним виключно з навчальною та ознайомчою метою.
Ми не є юристами, не є юридичною фірмою чи акредитованими імміграційними представниками та не надаємо юридичних або імміграційних порад.
Уся інформація на сайті має загальний характер і базується на відкритих джерелах.
Інформація, опублікована на сайті, може бути узагальненою, спрощеною або неповною. Ми не гарантуємо її повноту, точність чи актуальність і не несемо відповідальності за будь-які дії, рішення або наслідки, що можуть виникнути в результаті використання цього контенту.
Перед поданням будь-яких документів або прийняттям важливих рішень, що стосуються імміграційних процедур, у разі потреби зверніться до ліцензованого адвоката у США.
Матеріали, опубліковані на платформі, можна поширювати в некомерційних цілях із зазначенням джерела.
Будь ласка, додавайте попередження про те, що ці матеріали не є юридичними чи легальними порадами і не гарантують схвалення будь-яких віз чи петицій.
Користуючись цим сайтом, ви підтверджуєте, що ознайомлені з умовами цього дисклеймера, розумієте, що всі матеріали мають виключно довідковий характер, і погоджуєтесь, що Центр знань для отримання віз талантів O1EB1 не несе юридичної чи іншої відповідальності за будь-яке використання опублікованої інформації.
Платформа не є офіційним ресурсом уряду США чи USCIS і не має з ними жодних формальних зв’язків.
Цей проєкт має на меті об’єднати знання, досвід і відкриті джерела, щоб допомогти фахівцям краще зрозуміти свої можливості. Однак кожен шлях індивідуальний. За наявності сумнівів звертайтесь до фахівців.
Користуючись цією платформою, ви підтверджуєте, що ознайомлені та погоджуєтесь з нашими Terms of Use, Privacy Policy та Legal Disclaimer, які доступні у відповідних розділах цього ресурсу.
Last updated